Пісня "Степом, степом" виконавиці Анастасії Приходько - це глибоко емоційне втілення образів війни, любові та втрати через призму українського степу. У першому куплеті малюється картина солдатів, які йдуть у бій через степ, символізуючи нескінченну боротьбу та мужність. Згадується домівка, яка ніби заволоклена від реалій війни, підкреслюючи віддаленість та ізоляцію від мирного життя.
У другому куплеті відбувається ескалація конфлікту - розгул гармат, зростаючий клекіт боротьби. Падіння солдатів у степу, де навкруги лише шум жит, стає символом безглуздої жертви в ім'я великих цілей, нагадуючи про ціну війни.
Фінальний куплет змальовує образ матері, яка чекає свого солдата, але він "спить вічним сном" - втрачений для неї назавжди. Ця частина пісні відображає вічну трагедію втрати, біль розлуки та непоправну шкоду, яку війна завдає звичайним людям, їхнім сім'ям та мріям.
Пісня "Степом, степом" є потужним нагадуванням про те, що війна - це не лише політичні та історичні події, але й особистісні трагедії, пережиті поколіннями, біль втрати та незагоєні рани в серцях тих, хто вижив. Через лірику пісні відчувається глибока повага до жертв війни та сподівання на мирне майбутнє.