Артем Лоік (Feat. Абіє)І Життя Їхні Кров’Ю Стікали На Розхристані Груди Землі…

Ця пісня відображає глибоку шану та визнання жертв, які принесли українські захисники в боротьбі за свою країну. Вона розповідає про героїчну оборону села під Ізюмом, де чотири воїни, серед яких були снайпери, стояли до кінця, обороняючи свою землю від ворожої переваги. Ці лінії передають відчуття непохитної стійкості та готовності захищати рідну землю за будь-яку ціну.

Описуючи подвиги і жертви цих воїнів, автор підкреслює безмежну цінність кожного життя, що було втрачено у цій нерівній боротьбі. Через образи розхристаних грудей землі, які вбирають кров загиблих, створюється метафора глибокого болю та втрати, але й незламності та відданості ідеалам свободи та незалежності.

Пісня також звертається до слухачів із закликом не забувати про ці подвиги, наголошуючи на важливості пам'яті про тих, хто віддав своє життя за майбутнє своєї країни. Через особисті історії та драматичні події воєнної оборони автор прагне викликати в слухачів почуття вдячності та поваги до героїв, які боролися за свободу України.

Завершується пісня образом снайпера, який стає символом незламності духу українського народу, готового захищати свою землю та свободу від будь-якого ворога. Це не просто оповідь про військові події, але й про глибоку внутрішню силу, яка об'єднує людей в боротьбі за спільні цінності. Пісня стає даниною поваги кожному, хто віддав своє життя в ім'я майбутнього своєї країни, і закликом пам'ятати та цінувати ці жертви.