Текст пісні "Далеченько та я буду зумом" Артема Лоіка в співпраці з Абіє розповідає про героїзм, самопожертву та непохитну волю до перемоги українських воїнів у боротьбі за свою землю. В основі лежить історія оборони села під Ізюмом, де чотири воїни, два снайпери та двоє на прикриття, стали на захист своєї країни. Попри численний ворог, їхня відвага та готовність до самопожертви зображені як символ незламності та віри в перемогу.
Співаки наголошують на трагедії втрати, зазначаючи, що життя бійців "кров’ю стікали на розхристані груди землі", але їхній подвиг надихає інших на продовження боротьби. Історія одного з воїнів, що загинув під завалом, залишившись з двома набоями перед лицем ворога, символізує непереможний дух українського народу.
На закінчення, пісня переходить від оповідання про минулі події до заклику пам'ятати і цінувати жертву кожного воїна. Автори підкреслюють важливість не забувати подвиги захисників і передають це послання через пісню, вважаючи музику засобом збереження пам'яті про героїв. Це не просто розповідь про війну, але і про необхідність продовжувати вірити в мирне майбутнє, до якого веде кожен акт відваги та самопожертви.