Ця пісня є виразом глибоких почуттів, щирої і непорушної любові, яка здатна перетворити весь світ навколо. Автор описує, як ім'я коханої особи виписане зірками в небі його душі, символізуючи вічність і незмінність його почуттів. Початкові рядки пісні наголошують на тому, що зустріч з коханою була передбачена долею, і це відчуття стало для нього найбільшим подарунком від життя.
Пісня продовжує розвивати ідею всепоглинаючої любові, яка перевершує будь-які інші емоції. Автор зображує себе захопленим красою та сутністю коханої, живе і дихає нею, що підкреслюється в приспіві, де він готовий зробити сто тисяч кроків до неї та стверджує, що сто тисяч років не варті одного дня без її присутності.
В подальших рядках відчуття кохання стають ще глибшими і більш тангібельними через зображення природи - вітер, що несе голос коханої, і море, що малює її силует. Це показує, як почуття автора пронизують увесь його світ, роблячи присутність коханої відчутною у всьому навколишньому.
Кульмінацією пісні є подяка Богу за щастя бути разом із коханою, що є виявом глибокої вдячності за дар любові. Автор підкреслює, що ця любов є найціннішим у його житті, відчуваючи щастя, що переповнює його душу кожного разу, коли він думає про свою кохану. Ця пісня є гімном відданості, любові та глибокої емоційної зв'язку, яка перевищує будь-які відстані та час.