Пісня "Малює лиш твій силует" Михайла Грицкана є ліричним виразом безмежної та неповторної любові, яка оспівується як дар божественного походження. Ліричний герой відчуває глибокий зв'язок зі своєю коханою, вважаючи, що доля звела їх разом не випадково, і це стало подарунком від Бога. Він описує своє почуття до неї як диво, що захоплює його повністю, та визнає свою безмежну закоханість.
Герой пісні зображує свою любов через поетичні образи, такі як голос коханої, що несе вітер на милі, і море, що малює її силует хвилями. Ці образи передають глибину і силу його почуттів, які перевищують будь-які відстані та перешкоди. Він готовий зробити все, щоб бути з нею, стверджуючи, що жоден час не вартує хоча б одного дня без неї, наголошуючи на тому, що їх зв'язок незрівнянно цінний.
Заключний рядок пісні "І Богу подякую пошепки / За те, що ти - щастя моє" підкреслює вдячність ліричного героя за його кохану, яку він вважає своїм найбільшим щастям. Ця подяка надає пісні духовного виміру, підсилюючи ідею про те, що любов є справжнім даром, який варто цінувати і за який потрібно бути вдячним. Таким чином, пісня відображає універсальні почуття любові, вдячності та глибокої зв'язаності з коханою особою.