Пісня "Вдягну я в кохання своє" Михайла Грицкана відкриває перед слухачем світ глибоких почуттів і безмежної відданості. Вона починається з зізнання в тому, що ім’я коханої людини для виконавця - як зорі на небі його душі, символізуючи вечну присутність і значущість у його житті. Поетичні рядки розкривають історію зустрічі двох доль, підкреслюючи, що ця зустріч була передбачена вищими силами.
У подальших рядках пісні виконавець виражає своє захоплення та глибоке почуття до коханої, зізнаючись у шаленій закоханості та сприйнятті її краси як неймовірної та неповторної. Це почуття змальовується як невільна пристрасть, що повністю захопила його серце і душу.
Пісня набирає емоційної сили, коли виконавець описує свою готовність зробити "100 тисяч кроків" до коханої, підкреслюючи, що жоден час не зрівняється з цінністю одного дня, проведеного з нею. Це говорить про безмірну цінність кожного моменту, проведеного разом, і про бажання перебороти будь-які відстані та перешкоди заради можливості бути поруч.
У заключних рядках пісні виконавець звертається до метафори одягання коханої в своє кохання через поцілунки та дотики, виражаючи свою вдячність вищим силам за цей дар - можливість любити і бути щасливим. Ці слова є кульмінацією всієї пісні, підсумовуючи глибоку емоційну прив'язаність та вдячність за зустріч з коханою особою, яка стала для нього найбільшим щастям.