Пісня "100 тисяч років не варті дня одного без тебе" Михайла Грицкана - це глибока і пристрасна відданість коханій особі, яку автор виражає через поетичні образи і метафори. Він починає зі згадки про ім'я коханої, написане зорями на небі його душі, підкреслюючи доленосну зустріч і непереможне почуття, яке було йому подаровано вищими силами.
У другому абзаці розвивається ідея зачарування і глибокої прив'язаності до коханої. Співак описує, як він ловить її погляди, які приносять йому щастя, і зізнається у безмежній любові, що змушує його відчувати себе повністю захопленим і відданим їй.
В третьому абзаці мова йде про готовність подолати будь-які відстані та перешкоди заради можливості бути поруч з коханою. "100 тисяч кроків, найшвидших кроків" символізують цю відданість і готовність до дій. Порівняння відсутності коханої з безцінним часом підкреслює цінність кожного моменту, проведеного разом.
У заключній частині пісні підкреслюється вплив коханої на почуття і стан автора. Вітер, що несе її голос, і море, що малює її силует, символізують її присутність у житті співака, навіть коли вона фізично відсутня. Любов описується як одяг з поцілунків і дотиків, а завершується пісня подякою Богу за це велике щастя бути з коханою.
Таким чином, пісня є вираженням глибоких емоцій, любові та вдячності за дар кохання, який автор вважає найбільшим багатством свого життя.