MiramiА Я У Чужому Краю Серце Спокою Немає

Ця пісня розповідає про глибокі почуття туги та суму, які переживає молодий козак, що залишив свою батьківщину та кохану. Він відправляється у далеку подорож, мабуть, з метою виконати свій обов'язок або знайти кращу долю, але його серце переповнене скорботою через розлуку з рідною землею та коханою особою. Фраза "А я у чужому краю серце спокою немає" відображає внутрішню боротьбу та ностальгію, які він відчуває, будучи далеко від дому.

Ліричний суб'єкт висловлює свою тугу через природні образи, закликаючи соколів оминати гори, ліси, доли, що символізує бажання долати перешкоди на шляху до повернення додому, до коханої. Символізм дзвіночка і степового жайворонка викликає асоціації зі свободою, красою рідної землі, які нагадують про те, що найцінніше завжди залишається в серці, незважаючи на фізичну відстань.

Останні рядки пісні висловлюють меланхолійний присмак життєвої реальності, де головний герой змирюється з думкою, що може не повернутися додому. Прохання "Меду ви нам наливайте, Як загину – поховайте" є вираженням старовинної української традиції прощання з життям, де мед символізує солодкість життя, а згадка про поховання на рідній землі поряд з коханою підкреслює непорушну зв'язок із батьківщиною та особисті пріоритети козака. Пісня є виразом глибокої поваги до рідної землі, любові, відданості сім'ї, та особистого жертви.