Текст пісні "Гей десь там, де чорні води" відображає глибоку традиційну мотивацію українського народу, сповнену ностальгії та любові до рідної землі. На початку пісні описується момент, коли молодий козак, символ мужності та відданості, залишає свій дім, щоб вирушити у невідоме, подолати чорні води. Його від'їзд спричиняє глибоку печаль у серці молодої дівчини, яка залишається на березі. Ця сцена наголошує на традиційному відчутті гіркоти розлуки та смутку, який виникає з необхідності залишити близьких заради вищої мети або обов'язку.
У середині пісні згадування про соколів, які оминають гори, ліси, доли, символізує свободу та непокору, а також глибоке зв'язок із природою, який є невід'ємною частиною українського духу. Спів "дзвіночку, мій степовий жайвороночку" відгукується луною надії та пам'яті, що незмінно пов'язані з рідним краєм.
Пісня закінчується на проникливій ноті рефлексії та жалю. Козак, перебуваючи далеко від дому, мріє про повернення, але реалізує, що можливо вже ніколи не побачить своєї коханої та рідної землі. Він закликає до останнього прощання, якщо його доля - загинути в чужині, бажаючи лишити останній слід на рідній Україні поруч із милою дівчиною. Ця частина підсумовує відданість та любов до рідної землі, яка залишається нескінченною та непохитною, незалежно від життєвих обставин.