MiramiМеду Ви Нам Наливайте Як Загину – Поховайте

Ця пісня відображає глибокі традиції та емоції, які вкорінені в українській культурі, зокрема через образ козака, що вирушає в далекий шлях, залишаючи за собою кохану дівчину. Цей образ є символом мужності, відваги, але в той же час і великої любові та прив'язаності до рідної землі та своєї коханої. Пісня передає біль відділення та невизначеність майбутнього, де козак, попри своє серцеве боління, має слідувати своєму обов'язку.

Основний мотив пісні - це прохання про останнє бажання козака, яке відображає глибоку зв'язаність зі своєю землею та народом. "Меду ви нам наливайте, як загину – поховайте" - ці рядки відображають не лише любов до життя та традицій, але й готовність до жертви заради вищих ідеалів. Вказівка на те, що в разі смерті, його останнє прохання - бути похованим на рідній землі поруч із коханою дівчиною, підкреслює глибину його прив'язаності до рідного краю та своїх близьких.

Через постійні повторення про соколів, що оминають гори, ліси, доли, створюється образ незламності духу, свободи та непереможності, що є ключовими характеристиками українського козацтва. Цей мотив підсилюється звучанням дзвіночка, який може символізувати поклик до боротьби, тривогу, але водночас і надію на повернення до мирного життя, до своєї коханої та рідної землі. Пісня - це віддзеркалення вічної боротьби та водночас глибокої любові, як до рідної оселі, так і до близьких людей.