MiramiЖаль Жаль Серце Плаче Більше Її Не Побачу

Текст пісні переплітається з багатьма мотивами, притаманними українській народній пісенні, основним з яких є тема віддаленості та ностальгії. У центрі оповіді — молодий козак, який залишає рідні землі, щоб вирушити в далекі краї, і молода дівчина, що залишається плакати за ним. Цей момент розлуки стає вираженням глибокого болю, втрати і туги за домівкою, що є загальнолюдськими почуттями.

Ліричний герой висловлює сподівання, що символічні "соколи" обійдуть стороною небезпеки, що лежать на його шляху — гори, ліси та доли, що можна інтерпретувати як бажання благополучно пройти через усі випробування життя. Повторювані заклики до "соколів" також нагадують про силу та відвагу, які вважаються чеснотами козацтва.

У пісні відчувається глибока туга за рідною землею, любов'ю, яку доводиться залишити, і болісне усвідомлення того, що можливо вони більше ніколи не побачаться. Заключні рядки, де згадується про мед, який мають налити на випадок смерті, та бажання бути похованим поруч з рідною землею та коханою, підсилюють тему приналежності до рідного краю, важливість коріння та трагічну красу жертовності заради вищих ідеалів. Таким чином, пісня стає виразом глибокого патріотизму, любові та невимовного смутку за тим, що залишилося назавжди у минулому.