Текст пісні "Соколи" виконавця Mirami занурює слухача в атмосферу глибокої ностальгії та болю від розлуки, відображаючи традиційні мотиви української народної музики. Від початку до кінця, пісня оповідає про молодого козака, який вирушає з рідної України, залишаючи позаду свою кохану. Образи чорних вод і козака на коні метафорично передають відчуття глибокої туги та неспокою, які переповнюють головного героя.
Повторювані заклики до соколів, як символів свободи та сили, оминати гори, ліси, доли, набувають значення молитви чи заклинання на щасливе повернення. Водночас, ці звернення відображають глибокий зв'язок козака з природою, що є важливою частиною українського культурного коду. Згадки про дзвіночок та степового жайворонка підсилюють атмосферу ліричності та печалі, нагадуючи про незмінну красу рідного краю, який герой змушений залишити.
Ліричний герой висловлює свій біль через образи плачу дівчини, яка залишається в Україні, та його власні почуття в чужині, де серце не знаходить спокою. Фінальні рядки про прохання налити меду в разі смерті та поховати поруч з коханою на рідній землі відлунюють традиційний український мотив героїчної смерті та нерозривного зв'язку з батьківщиною.
"Соколи" є втіленням вічної теми відданості рідній землі, коханню та важкому вибору між обов'язком та особистим щастям, що лунає через століття в серцях українців. Пісня передає не лише особисту історію головного героя, але й загальнолюдські цінності та емоції, зробивши її відгомоном колективного досвіду.