Пісня "Їде козак з України" виконавця Mirami відображає глибокі емоції та життєві реалії українського козацтва, переплітаючи образи любові, розлуки, патріотизму та героїзму. Вона починається зі сцени, де молодий козак, змушений залишити свою кохану та рідний край, сідає на коня і вирушає в невідомість. Ця картинка відразу ж намалювала образ героя, враженого гіркотою розставання та невизначеністю майбутнього.
Образи соколів, що оминати гори, ліси, доли, надають пісні символічного змісту, підкреслюючи свободу духу козака та його нерозривний зв'язок з природою та Батьківщиною. Спів степового жайворонка виступає метафорою надії та відродження, а також глибокої поваги до рідної землі.
Звертання козака до коханої, яку він називає "ластівонькою", та його слова про відсутність спокою в серці далеко від дому висвітлюють тугу за рідними та коханою, що стає ще болючішою з кожним кроком у чужині. Пісня переповнена відчуттям жалю за милою, за рідною стороною, що виливається в проникливий заклик до долі.
Кульмінацією є слова про останнє бажання козака, якщо він загине - бути похованим на рідній Україні поряд із коханою дівчиною. Цей мотив підсилює ідею нерозривного зв'язку між любов'ю до Батьківщини та особистою відданістю, підкреслюючи високий дух українського народу та його героїчне минуле. Пісня є виразом глибокої шани до тих, хто боровся за свободу України, втілюючи в собі їхній незламний дух і вічну пам'ять.