MiramiГей Гей Гей Соколи Оминайте Гори Ліси Доли

Ця пісня - це глибокий та емоційний вираз любові, туги та зв'язку з рідною землею. Вона розповідає історію молодого козака, який залишає свою кохану дівчину та рідний край, аби відправитись у невідоме, можливо, на війну або в далеку подорож. Емоційна напруженість моменту прощання підкреслюється плачем молодої дівчини, яка залишається на батьківщині.

Повторювані заклики "Гей, гей, гей, соколи, оминайте гори, ліси, доли" символізують бажання безпеки та захисту для козака у його подорожі. Соколи тут - метафора свободи та сили духу, а також можливо вісники, які мають передати повідомлення про благополуччя коханого. "Дзвінь, дзвінь, дзвіночку, степовий жайвороночку" - це виклик до рідної землі, символізує незримий зв'язок з домівкою та надію на повернення.

Слова про плач дівчини та невгамовну тугу козака, який перебуває у чужому краю, розкривають глибину їхніх почуттів та прихований страх, що вони більше ніколи не побачаться. Водночас, заклик "Меду ви нам наливайте, як загину – поховайте тай на рідній Україні коло милої дівчини" є виявом готовності до найгіршого результату його подорожі, але також і бажання залишитися назавжди пов'язаним зі своєю землею та коханою.

У цілому, пісня "Гей, гей, гей, соколи" - це ліричний вираз українського національного духу, глибокої любові до рідної землі та болю від розлуки з коханими. Вона відображає велич та трагізм козацького способу життя, любов до свободи та відданість родині і батьківщині.