Пісня "Дзвінь, дзвінь, дзвінь, дзвіночку" виконавця Mirami занурює слухача у світ українського фольклору, розповідаючи історію про молодого козака, який вирушає з рідної землі. Його від'їзд залишає за собою слід туги і смутку у серці молодої дівчини, що плаче за ним. Це відображення глибокого зв'язку між людьми і їхньою землею, а також болю відокремлення від коханих.
У тексті використовуються образи соколів, які оминатимуть гори, ліси, доли, що символізує мандрівний дух козаків і їхнє прагнення до свободи. Дзвіночок, який звучить через всю пісню, слугує метафорою зв'язку між козаком і його рідною землею, а також надії на повернення додому. Тема втрати і ностальгії проходить через весь текст, підкреслюючи важливість родини, любові та приналежності до своєї культури.
Завершується пісня словами про прохання налити меду в знак пам'яті і прохання поховати поруч з рідною землею і коханою дівчиною, якщо козак загине. Це підкреслює ідеал вічного зв'язку з рідною землею і близькими людьми, який залишається незмінним навіть перед обличчям смерті. Пісня вшановує козацький дух, любов та відданість українській землі.