Victoria NiroРозкажи Як За Горою Сонечко Сідає

У цій пісні Victoria Niro виражає глибоку зв'язок з рідною землею та її культурою через образи природи та елементи українського фольклору. Виконавиця починає зі звернення до вечірньої зорі, як символу надії та підтримки, просячи її з'явитися над горою та поділитися тихим спілкуванням у моменти відчуття неволі.

Основний мотив пісні - це зв'язок з природою та землею, які виступають втіленням рідного дому. Автор розповідає про захід сонця за горою, про річку Дніпро, яка "позичає" воду веселці, про віти верби, що ніжно торкаються води, та про дітей, що гойдаються на них, символізуючи невинність та єдність з природою.

Далі пісня звертається до болю та туги за втраченим домом, заявляючи, що здається, ніби місця для них вже немає, але відмовляється прийняти це як правду, підкреслюючи віру як щит від брехні та випробувань.

Також в пісні згадуються народні вірування та легенди, як-от вовкулак, що ночує у полі, та сич, який віщує недолю, підсилюючи містичний та етнографічний колорит.

Заключна частина пісні виражає надію та віру у вільну Україну, підкреслюючи непохитність духу українського народу і глибоку прихильність до своєї країни. Це заклик до збереження культурних та національних цінностей, а також віра у майбутнє, де Україна буде вільною. Пісня - це одночасно і сповідь, і заклик, що відображає болючі, але водночас надихаючі аспекти української ідентичності.