Текст пісні "Зоре моя вечірняя" виконавиці Victoria Niro поглиблено торкається теми зв'язку з рідною землею, культурою, історією та вірою в майбутнє. Вона починається з образу вечірньої зорі, символу надії, яка з'являється над горами, створюючи простір для тихої розмови про неволю, яка може відображати історичні чи сучасні виклики для України.
Поетичні образи пісні переносять слухача в різні куточки української природи і культури, розповідаючи про красу заходу сонця за горами, мальовничу картину веселки над Дніпром, а також про могутність і красу природи. Однак, найбільш вражаючим є образ "на вітах гойдаються нехрищені діти", який може символізувати невинність, що страждає від історичних трагедій чи сучасних конфліктів.
Центральною темою пісні є відчуття втрати рідної землі, почуття, що "нам ніби місця вже нема", що викликає опір і відмову прийняти цю "брехню". Віра стає бронею, символом непохитності і надії на краще майбутнє, де Україна буде вільною.
Образи вовкулака, що ночує у полі, і сича, що віщує недолю, глибше занурюють у фольклорні мотиви, відображаючи боротьбу та містику, притаманні українській культурі. Пісня закінчується на позитивній ноті, з надією на свободу і незалежність, повертаючись до питання, що відбувається в рідній Україні, і висловлюючи віру в її майбутнє.
У сукупності, пісня є виразом глибокої любові до України, її природи, культури і народу. Це заклик до збереження ідентичності, відстоювання власних переконань та непереможної віри в світле майбутнє своєї країни.