Пісня "Як у Дніпра веселочка" виконавця Victoria Niro відкривається зверненням до вечірньої зірки з проханням зійти над горою, щоб у неволі поділитися таємними думками. Це створює атмосферу інтимної та щирої розмови з природою, що слугує свідком внутрішніх переживань героя.
У наступних рядках пісні розгортається пейзажна картина, де описується захід сонця за горами, веселка, що позичає воду у Дніпра, та природа, яка живе своїм неповторним життям. Верба, що похилилася над водою, віти якої розкинулися по воді, на яких гойдаються нехрищені діти, створюють містичну атмосферу і підкреслюють глибоку зв’язок людини з природою, її красою та таємницями.
Ліричний герой висловлює свою прихильність до рідної землі, попри те, що здається, ніби для них у цьому світі вже немає місця. Віра стає їхньою бронею, символом непохитної віри у краще майбутнє та невмирущу любов до рідної землі. Мотив віри і надії пронизує всю пісню, демонструючи незламність духу народу, його зв’язок з рідною землею та культурою.
Заключні рядки пісні розвивають мотиви надії та віри у вільне майбутнє України. Ліричний герой, спілкуючись з зіркою, задається питанням про те, що зараз відбувається в Україні, але в той же час вірить у вільне майбутнє своєї країни. Пісня стає виразом любові до рідної землі, віри у її майбутнє та непереможність духу її народу. Попри всі випробування та складнощі, вона несе надію на краще майбутнє, де Україна буде вільною та незалежною.