Victoria NiroДобре Знаю Зоре Моя Мій Друже Єдиний

У пісні "Добре знаю" виконавиці Victoria Niro звучить глибокий і водночас болісний діалог з рідною землею, символізований образом зорі. Лірична героїня спілкується з вечірньою зорею, просячи її зійти над горою, аби разом поринути у світ спогадів і спільної болі від усвідомлення неволі, в якій опинилися вона та її земля.

У першій частині пісні розкривається краса природи України, її ландшафтів та явищ, таких як захід сонця за горою, веселка, що з'являється над Дніпром, широко розкинуті гілки сокорини. Ця краса контрастує з важкими думками та відчуттям втрати. Образ нехрищених дітей, що гойдаються на гілках верби, викликає асоціації з невинністю та недосяжністю мирного життя.

Основна тема пісні — це біль втрати рідної землі, почуття зради та вимушеної еміграції, що виражено у рядках про дім і землю, де здається, що вже немає місця для героїв пісні. Незважаючи на це, у твердженні про неприйняття такої долі і віру, що стає бронею, відчувається непохитна сила духу.

У завершальній частині пісні акцент зміщується на надію та непереможний оптимізм. Лірична героїня, попри всю біль втрати та відчуття неволі, все ще вірить у вільну Україну, де буде місце для неї та її народу. "Ми будем вільні Тільки в Україні" — це не лише мрія, але й непохитна віра в майбутнє, де можливо все, включно з поверненням додому. Така віра виступає основним джерелом сили для героїні пісні, дозволяючи їй не тільки вижити, але й продовжувати боротьбу за свою землю і ідентичність.