Пісня "Важко навіть дихать, мила, заховайся десь, поки не стане тихо" виконавців Alena Omargalieva та Chekson відображає глибокий емоційний стан, роздуми про любов, втрату та війну. У першому куплеті автор звертається до коханої з проханням дати знак про життя, адже навколо них "жнива", що символізує руйнування та смерть. Небо, що "палає", і "злі потвори", які тільки зовні схожі на людей, наголошують на апокаліптичній атмосфері та безвиході, що охопила світ автора.
У другому куплеті співак висловлює намір написати про своє кохання, можливо, востаннє, адже він не впевнений у своєму поверненні. Це відчай та надія, що переплітаються, де обіцянки та клятви втрачають свою вагу перед обличчям невизначеності.
Третій куплет занурює нас у нічні думки автора, який не може знайти спокою, оскільки розпач охоплює всіх довкола. Він говорить про життя, що "пролітають перед очами", що може символізувати спогади або втрату близьких. Проте він заявляє про свою силу та надію, адже ще є що втрачати, що вказує на присутність любові, віри у майбутнє.
Повторюване "Скільки ще" в кінці кожного куплету стає лейтмотивом пісні, підкреслюючи відчуття безкінечного чекання та пошуку виходу з важких обставин. Завершальні рядки про "безодню лиха" та "труни під кригою" підсилюють відчай та безвихідь, але також залишають місце для прощення як можливого виходу з кризи. Пісня відображає глибокі переживання втрати, любові та надії на зміну.