Текст пісні "Не обіцятиму не поклянусь" виконавців Alena Omargalieva та Chekson відкриває перед слухачем болючу тему війни, розділу та невизначеності, що виникає в серцях тих, хто залишається чекати. Початкові рядки пісні звертаються до коханої з проханням про життя, попри жорстокість обставин, що нагадують про небезпеку, яка вирує за межами їхнього дому, символізуючи віддаленість і ризик, який несе служіння чи боротьба.
Далі текст пісні переходить до особистішого спілкування, де висловлюється глибока любов та прихильність, а також розуміння того, що майбутнє непевне. Лише обіцянка спробувати повернутися, без жодних гарантій, відображає реальність життя на межі. Це вираження не лише кохання, а й мужності та готовності зіткнутися з невідомим.
Заклик до коханої, висловлений у пісні, розкриває тугу та безсоння, яке охоплює тих, хто залишається вдома. Неможливість знайти спокій серед загального розпачу і втрат наголошує на спільному болі та надії, що єднає людей в часи випробувань.
Останні рядки задають питання про кількість лиха, яке ще має бути пережито, і вказують на глибоку трагедію втрати, яка стає особистою для кожного, хто втратив близьких. Вихід, знайдений у прощенні та пам'яті про тих, хто відійшов, змушує замислитися над ціною виживання та важливістю пам'яті. Пісня торкається найтонших струн душі, закликаючи до роздумів про війну, любов і втрату.