Пісня "Скільки в нас іще таких чия труна під кригою" у виконанні Alena Omargalieva та Chekson - це глибокий та емоційний твір, який торкається тем війни, любові та втрати. В перших рядках автори вводять нас у контекст невизначеності та тривоги, які супроводжують військові дії. Ідеться про зв'язок між коханими, де один з них перебуває на фронті, а інший - чекає вдома, обоє знаходяться в стані постійного занепокоєння та страху за життя один одного.
В пісні згадуються "злі потвори", які лише зовні схожі на людей - це метафора ворогів або жорстокості війни загалом, яка змушує забувати про гуманність. Ліричний герой висловлює свої почуття та занепокоєння через лист до коханої, розкриваючи глибину своєї любові та страху не повернутися додому.
Пісня також зображує боротьбу з внутрішніми демонами та відчай, який охоплює в такі моменти. "Стільки життів пролітає перед очами" - це відображення трагічної реальності війни, де смерть стає постійною загрозою. Незважаючи на важкі обставини, герой пісні намагається залишатися сильним, оскільки вірить, що ще є за що боротися та що втрачати.
Ключовий момент пісні - запитання "Скільки ще у тій безодні лиха, Скільки в нас іще таких чия труна під кригою", яке ставить перед слухачем роздуми про ціну війни та непомірні втрати. Це заклик до роздумів про безліч життів, які були жорстоко перервані, та про пошук шляхів до примирення та прощення, незважаючи на всю біль та страждання. Пісня залишає по собі відчуття важливості пам'ятати про ціну людських життів та необхідність цінувати кожен момент миру та любові.