Пісня "До поки він не злився в шум пустих розмов і не зник" виконавця BALSAM занурює слухача у глибоку роздум про вічне і мінливе, про наше місце в універсумі. У тексті співак розмірковує про рух Сонця по небосхилу, що символізує незмінність і вічність природних процесів. Автор звертається до Сонця як до вічного супутника життя на Землі, який продовжує свій шлях незважаючи на людські переживання та чекання. Згадка про знаки зодіаку підкреслює зв'язок людини з космосом, віру у долю та предвизначеність, що закладені в зірках.
У другій частині пісні ідея розширюється через роздуми про безмежність космосу та незначність людського існування порівняно з вічністю всесвіту. Порівняння людей з космічним пилом наголошує на нашій скромній ролі в масштабах космосу. Така перспектива викликає почуття скромності, одночасно нагадуючи про велич і красу універсуму, в якому ми є лише мінливою частиною. Заклик до самовдосконалення та усвідомлення власної обмеженості резонує через весь текст, залишаючи слухача з відчуттям єдності з всесвітом і одночасної унікальності власного життя. Пісня стає запрошенням до глибшого розуміння світу та себе у ньому.