BalsamІ З Впевненістю Що Від Нас Залежить Все Навколо

У цій пісні групи BALSAM розкривається глибока думка про місце людини в космосі та її взаємозв'язок із Всесвітом. Початок пісні, де згадується про сонце, яке "не гріє" і продовжує свій рух по небосхилу до знаку зодіаку співака, може символізувати пошук гармонії та зв'язку з природним порядком світу. Це наголошує на очікуванні, пошуку свого місця в житті, що є вічною темою для людства.

Далі пісня занурюється в роздуми про вічність космічного життя порівняно з тимчасовістю людського існування. Зірки та небесні тіла, що "пам'ятають все що було до перших людей", представлені як свідки вічності, в той час як людина - лише "космічний пил". Це звертає увагу на скромність людського існування перед обличчям Всесвіту.

Останні рядки пісні змушують задуматися про самооцінку людства, яке "самі себе проголосили геніями злими". Це може вказувати на критику людської зарозумілості та самовпевненості у власній важливості та впливі на світ. Іншими словами, пісня висловлює ідею про те, що, попри всі наші досягнення, ми залишаємось лише незначною частиною великого космосу, і наша важливість - відносна та обмежена величчю Всесвіту.