Пісня "Той самий звук біла сорочка і мама" виконавця Арсен Мірзоян відображає глибокі емоційні переживання, роздуми про втрату та пошуки внутрішньої сили. У першому абзаці мова йде про співчуття та розуміння між людьми, які зазнали втрати і відчувають біль. Автор не засуджує, а намагається знайти спільне з тими, хто страждає, підкреслюючи загальнолюдську сутність переживань.
Далі пісня розвиває ідею втрати крил, символізуючи втрату свободи, мрій або невинності, що є загальним для багатьох людей. Поетичні образи згадують про минуле, про те, що колись здавалося незмінним та вічним. Ностальгія за невинністю дитинства і турбота матері стають основними мотивами, що викликають глибокий емоційний резонанс.
В кінцевому рахунку, пісня торкається теми особистої відповідальності за своє життя, за рішення, які призводять до втрати "крил". Але разом з тим, вона залишає простір для надії на знаходження сили в собі, на відновлення втраченого. Згадка про "крила", які "гладила мама вночі", символізує любов, підтримку та турботу, які можуть допомогти віднайти втрачену рівновагу та зміцнити дух. Таким чином, пісня є медитацією на тему втрати і самопізнання, закликаючи слухачів не забувати про важливість особистісного зростання та самодопомоги.