Текст пісні Арсена Мірзояна "Ми всі друже втратили крила або їх не було насправді і зовсім" розкриває глибокі почуття та роздуми про втрачені можливості, нерозділене кохання, і внутрішні переживання. У пісні йдеться про спільність досвіду людського існування, де кожен із нас може відчути втрату чи недосяжність мрій та ідеалів. Використання образу втрачених крил символізує втрату свободи, надії або невинності.
Пісня починається зі спостереження за другом, який вдається до алкоголю, щоб заглушити свої переживання. Наратор не судить друга за його вибір, адже сам він знайомий із такими ж відчуттями. Вони разом діляться досвідом втрати, розуміючи, що кожен із них втратив щось важливе у своєму житті.
У пісні йдеться про неможливість повернення до минулого, до тих часів, коли здавалося, що все можливо, і коли віра у краще майбутнє була непохитною. Втрата крил – це метафора життєвих ударів, які кожен з нас отримує, йдучи своїм шляхом. Однак, попри втрату ілюзій, згадка про матір, яка "гладила крила вночі", нагадує про любов, турботу та співчуття, які залишаються з нами, навіть коли здається, що ми втратили все.
Слова пісні відображають почуття розчарування та болю, які супроводжують розлуку і втрату, але водночас звучить мотив примирення з минулим і прийняття реальності. Це не просто історія про втрату; це також історія про пошук внутрішньої сили, яка допомагає пережити втрату та знайти сенс у продовженні життя, незважаючи на всі випробування. Цікаво, що в пісні є внутрішній діалог, який веде нас через процес самопізнання та самоприйняття, показуючи, що навіть у втраті можна знайти зерно надії та можливості для зростання.