Пісня "Повні легені під воду" виконавця Арсен Мірзоян занурює слухача в глибоку рефлексію про втрату, пошук себе та спроби знайти відповіді на болісні питання, з якими ми стикаємося в житті. Перші рядки відкривають перед нами образ співрозмовника, який спостерігає за людиною, що занурена у власні переживання та біль, втілені у звичку втікати від реальності через алкоголь. Цей момент стає початковою точкою для подальшої розповіді про втрату ілюзій і розуміння того, що деякі речі, які ми вважали незаперечними, можливо, ніколи не існували насправді.
У наступних абзацах пісня розкриває ідею про те, що світ, який ми будуємо навколо себе, наповнений особистими історіями, мріями, і спогадами, які іноді залишаються лише на стінах нашої пам'яті у вигляді графіті. Згадки про "пальці знечуєні кригою" та "неслухняні ключі" символізують втрату контролю над власним життям та нездатність знайти вихід зі складних життєвих ситуацій. Образи, що присутні в тексті, відображають глибоку емоційну біль та спроби впоратися з ними.
Завершується пісня роздумами про втрачені можливості та крила, які, можливо, ніколи не були у нас, або ж ми самі їх втратили. Ця метафора крил відображає наше прагнення до свободи, легкості буття та здатність літати над труднощами життя. Проте реальність виявляється жорстокою, і нам доводиться зіткнутися з тим, що іноді ми самі є причиною своїх втрат та не в змозі знайти те, що загубили. Пісня закликає до саморефлексії та пошуку власного шляху серед руїн минулого, намагаючись знайти відповіді всередині себе.