Пісня Артема Лоіка "На предмет чи людина ти в принципі" занурює слухача у рефлексії про війну, культурні виклики та виживання в умовах конфлікту. Виконавець через метафоричний текст ділиться відчуттями людей, які опинилися на передовій не лише фізично, а й духовно. Основна тема пісні - спротив і збереження власної ідентичності попри зовнішні обставини.
Перший куплет звертає увагу на звичку адаптації до складних умов життя, викликану війною. Він наголошує на рутині, яка складається з очікування та сподівань, змішаних з безпорадністю та відчаєм. Відчуття забуття та ігнорування з боку зовнішнього світу підсилюється згадкою про чекання допомоги, яка не приходить.
У другому куплеті йдеться про культурну війну, де не всі боротьби ведуться на фронті, а деякі - в сфері культури та ідентичності. Висловлюється думка про важливість збереження культурної цілісності та внесок у культурний фронт, навіть якщо це не так помітно, як бойові дії.
Закінчується пісня роздумами про справжню ціну культури та ідентичності в умовах війни, де кожен внесок у боротьбу є важливим, але часто не таким очевидним. Метафора про "снаряди", які їдуть у "тур" замість пісень, підкреслює трагізм ситуації, де культурні досягнення та людські життя перетворюються на інструмент війни. Це заклик до рефлексії про значення людської діяльності та культурного спадку в епоху конфліктів.