Пісня "Та моя чарка не пустіє" виконавців Артема Лоїка та Абіє є потужним виразом боротьби за свободу та незалежність України. В тексті пісні автор використовує метафору своєї поезії як зброї, яка може допомогти у цій боротьбі. Центральна ідея полягає в тому, що, навіть не маючи фізичної зброї, він може використовувати свої слова для захисту своєї країни та її цінностей.
Пісня зображує відчуття сили та рішучості українського народу, який обороняє свою свободу перед лицем зовнішньої агресії. Через рядки про війну та резистанс, артист акцентує на непохитності та відданості народу, який "крокує до волі" та зберігає пам'ять про свої коріння, символізовані Козацькою Січчю.
Крім цього, в пісні висвітлюється тема внутрішньої трансформації, коли через труднощі війни та особисті випробування настає час переосмислення своєї ідентичності та заново створення себе. Це відображено в словах про зруйнування старих уявлень і відродження з новою силою та надією.
Заключний рядок пісні "та моя чарка не пустіє, Бог мій літер долива" символізує невичерпну віру та оптимізм, які підтримують борців за свободу в їх невтомній боротьбі, підкреслюючи, що дух народу залишається непохитним навіть у найважчі часи.