Пісня Артема Лоіка "Краще запитай у мене в книгах а не в сірі" є глибоким і багатогранним висловлюванням, що торкається численних тем: від особистої свободи і ідентичності до критики суспільних норм і військових конфліктів. Через метафору "я на небо підпитий іду", автор може висловлювати свою свободу духу та незгоду з обмеженнями, які суспільство намагається нав'язати індивіду.
У пісні згадуються історичні та культурні символи, як-от Козаки та Січ, що вказують на боротьбу українського народу за свою незалежність та ідентичність. Лінія "Ліквідована Січ та не бунт русифікована твереза тюрма" символізує втрату волі та національного духу, але одночасно - непокору та небажання миритися з поточним станом речей.
Автор порівнює себе з Григорієм Сковородою, використовуючи це порівняння для того, щоб підкреслити своє бачення ролі митця у суспільстві - не просто спостерігача, але і активного учасника, який через своє мистецтво може впливати на зміни. Вислів "я лив сенси із вина" може вказувати на здатність митця видобувати глибокий сенс з повсякденного досвіду.
Останні рядки пісні акцентують на продовженні боротьби та відсутності готовності прийняти світ таким, яким він є, без перемоги у цій боротьбі. "Козаків позовуть на війну бо не закінчилась наша війна" відображає невгамовний дух народу, готового стояти за свої права та ідеали, незважаючи на всі труднощі. Співак закликає не шукати відповіді в зовнішньому, поверхневому світі, а звернутися до глибин власної душі та історії, підкреслюючи важливість самопізнання та вірності своїм корінням. Ця пісня - заклик до самоідентифікації, внутрішньої свободи та культурної приналежності.