Пісня Артема Лоіка "Відкриваю з неба візу" є справжнім вираженням глибокого сенсу, що поєднує історію України з сучасними реаліями. Лірика занурює в атмосферу нескореності українського духу, боротьби за свободу та відстоювання власної ідентичності. Використання образу козаків, як символу волелюбства, та посилання на історичну Січ, нагадують про непокірність та готовність українців боротися за свою землю.
Артем Лоік через свій твір наголошує на важливості культурних коренів та особистої свободи. Він порівнює себе з Григорієм Сковородою, українським філософом, що символізує пошук істини та самопізнання. Пісня ставить під сумнів цінності сучасного суспільства, виступаючи проти русифікації, зомбування населення та втрати національної ідентичності.
Лірика пісні звертається до актуальних проблем війни, національного опору та необхідності збереження культурної спадщини. Артем Лоік критикує сучасну політику та соціальні норми, закликаючи до духовного відродження та боротьби за справедливість. В той же час, він висловлює оптимізм і віру в перемогу, підкреслюючи необхідність боротьби за майбутнє України. Пісня є виразом незламної волі та прагнення до свободи, що є вічними цінностями українського народу.