Пісня "Та не закінчилась наша війна" Артема Лоіка — це потужний вислів сучасних викликів і боротьби, яка продовжує жити в серцях українців. Через свої слова виконавець нагадує про непокірність і стійкість духу народу, що відмовляється піддатися зовнішнім загрозам і агресії. Повторюваний мотив про козаків, що не зовуть на війну, але війна не закінчилась, символізує постійну готовність захищати свою землю і свободу.
Лоік згадує про "ліквідовану Січ", що відображає історичні періоди, коли українську незалежність було придушено, але дух опору залишався незламним. Використання образу "підпитого", що іде на небо, може символізувати легкість і свободу духу, який піднімається над земними випробуваннями і труднощами.
Артист звертається до культурних і філософських традицій, натякаючи на Сковороду та важливість знань і розуміння сенсу життя. Він говорить про здатність мистецтва і культури витримувати випробування часом, наголошуючи на важливості пам'ятати своє коріння і бути вірним своїм цінностям.
У пісні порушується тема сучасних викликів, як-от збройний конфлікт і соціальна несправедливість. Лоік нагадує про важливість стояти на захисті своєї країни і своїх ідеалів, не зважаючи на всі випробування. Метафорично говорячи про "ракети", він підкреслює актуальність і гостроту боротьби за незалежність.
Завершуючи, пісня є висловленням непокори, надії та незламності духу українського народу. Артем Лоік через свої слова і музику закликає до єдності, сили та відваги, підкреслюючи, що війна за свободу і справедливість ніколи не закінчується, доки живе пам'ять і воля до боротьби.