Артем ЛоікВи За Мір Та Я Доступно Якомога

Пісня Артема Лоіка "Ви за мір та я" відображає глибокі та болючі теми, які торкаються історії, сучасності, культурних і соціальних змін в Україні. У перших рядках згадується символічний образ козаків, які завжди готові стати на захист своєї землі, підкреслюючи, що війна за свободу та незалежність ще не закінчилася. Автор говорить про себе як про людину, яка іде на небо "підпитий", що може символізувати його сп'яніння від власних думок, ідей, не бажаючи підкорятися загальноприйнятим нормам, "світ ловив мене та не спіймав" – це про внутрішню свободу та непокору.

Лоік згадує ліквідацію Січі, що алегорично вказує на знищення вольових, незалежних установ та спроби русифікації, які ведуть до "тверезої тюрми" – втрати свободи та ідентичності. Він також звертається до свого спадку і цінності в Україні, порівнюючи себе зі Сковородою, філософом, який шукав істину і вивчав людську душу.

Пісня виражає скепсис щодо сучасного світу, де відбувається конфлікт ідентичностей, а "білі ідуть на чорних", що може символізувати розбіжності між культурами, расами та народами. Але важливіше за кольори шкіри є внутрішня чистота та ідентичність. Артем критикує суспільство, де правда та справедливість часто замовчуються, закликаючи до філософського повстання за істину.

У фіналі пісні відображено змінену реальність, де поети та митці є голосом суспільства, наголошуючи на важливості слова, ідеї та критичного мислення в часи кризи та війни. Лоік виступає за активну позицію, не погоджуючись з миром за будь-яку ціну, а за перемогу духу та ідентичності. Це пісня про внутрішню силу, нескореність духу народу, який бореться за своє майбутнє та свободу.