Артем ЛоікТа Ми Хряпнемо Дверима В Дім Не Пустимо Тварину

Текст пісні Артема Лоіка "Та ми хряпнемо дверима в дім не пустимо тварину" розкриває глибокі роздуми про сучасну реальність, історичне коріння і особистісну ідентичність. Початкові рядки, що згадують козаків, не лише викликають історичні асоціації, але й акцентують на незавершеності боротьби, підкреслюючи непереможний дух українського народу. Автор зіставляє себе зі сковородою, символом мудрості та пошуку істини, використовуючи образи пиття з небес та боротьби зі світовими невдачами як метафору своєї ролі мислителя та поета.

У середині пісні розгортається тема самоідентифікації та пошуку місця в світі, де цінності та коріння мають велике значення. Лоік говорить про свою цінність і місце серед людей, які розділяють його погляди, акцентуючи на важливості берегти свою культуру та історію.

Висловлюється критика сучасного світу, де справжні цінності затьмарюються поверхневістю і матеріалізмом. Лоік закликає до філософського підходу до життя, де не кольори шкіри, а внутрішня чистота є ключовою. Він виступає проти зомбування суспільства, підкреслюючи важливість індивідуального мислення та дій.

Закінчується пісня закликом не пустити "тварину" у свій дім, що символізує відмову від негативних впливів і зовнішнього диктату, а також готовність боротися за свої переконання та ідеали. Пісня відображає багатогранність думок і почуттів, які охоплюють історичну пам'ять, особисту ідентичність, культурні цінності та критику суспільства.