Пісня "Я стріляв із скоростріла" у виконанні Ірини Федишин та Євгена Хмари відображає глибокі емоції та досвід, який переживає український народ в умовах війни. Ліричні герої - це чоловік та жінка, які опинилися у вирі бойових дій, де їхнє повсякденне життя затьмарене війною. Вони описують, як їхній звичайний світ перетворився на поле бою, де вони вимушені боротися за свою землю та свободу.
Описується контраст між очікуваною весною, що мала б принести тепло та радість, і жорстокою реальністю, яку принесла війна. Весна, що "не там зустріла" та "не ті пісні співала", символізує розбиті надії та зруйновані життя. Пісня передає рішучість пари не здаватися перед обличчям ворога, їхню готовність боротися до кінця заради майбутнього своєї країни.
Через образи калини та перепела, які є символами української культури, пісня говорить про втрату мирного життя та невинності. Темні ночі, в яких немає місця сну, підкреслюють невпинну напруженість та тривогу, з якою стикаються люди. Водночас, заклик "проженемо з України" відображає непохитну віру в перемогу та визволення своєї землі від окупантів.
У пісні виражено глибоке почуття патріотизму, спільної мети та взаємопідтримки між людьми, які стоять на захист своєї країни. Вона не лише зображує біль та страждання, викликані війною, але й підкреслює незламність духу українського народу, його готовність боротися за свободу та незалежність до останнього подиху. Слова "Щоб не вмерла Україна!" резонують як обітниця та клятва, що демонструє непереможність людського духу у боротьбі за свої ідеали.