Пісня "Нас весна не там зустріла" виконана Іриною Федишин та Євгеном Хмарою, пронизана глибокими емоціями та болем, що відображають жорстокість війни та її наслідки для звичайних людей. Використання образів чорних ночей, куль, що свистять, і чорного диму од пожарища, відразу кидає в обличчя жорстоку реальність війни, що забирає не тільки життя, але й мир, любов і спокій.
У серці пісні лежить розповідь про пару, чиє кохання та повсякденне життя розірвані обставинами війни. Вони опинилися на полі бою, де вони не лише борються за своє виживання, але й за майбутнє своєї країни. Відлуння слова "Я стріляв із скоростріла, я набої подавала" підкреслює їхню взаємодопомогу та взаємозалежність в умовах війни, де кожен день може стати останнім.
Пісня також акцентує на втраті ідилії та звичного життя. Образ цвітіння калини та перепела, що замовк у житі, символізують втрачену красу природи та мирне життя, яке було розірване війною. Це наголошує на контрасті між минулим життям і сьогоденням, де домівки замінені на фронт, а колись знайомі місця тепер здаються чужими.
В останніх рядках пісні звучить заклик до боротьби та відданості своїй країні: "Ми не вийдем з того бою, ми не станем на коліна". Це підкреслює рішучість та готовність жителів боротися за свою свободу та незалежність до кінця, навіть за ціною власного життя, аби їхня країна - Україна, залишилася вільною. Пісня передає сильний дух опору та любов до Вітчизни, закликаючи кожного цінувати свободу та мир, за які так дорого заплачено.