Пісня "Перепел замовк у житі" у виконанні Ірини Федишин та Євгена Хмари вражає своєю емоційною насиченістю та глибиною. Вона розповідає про трагедію війни, яка обрушилася на звичайне життя, перетворюючи будні в боротьбу за виживання. Чорні ночі, через які проносяться кулі, символізують розпач і страх, а обійми, що тішать серед руйнувань, виступають метафорою непохитної віри в краще майбутнє.
У кожному рядку відчувається глибока любов до рідної землі і готовність захищати її до останнього. "Перепел замовк у житі", "цвіт калини облітає" - ці рядки малюють картину зникнення мирного життя, де природа стає свідком людського горя і боротьби. Водночас, згадка про калину, традиційний символ краси і сили українського народу, викликає почуття надії та незламності.
Особливої уваги заслуговує лейтмотив пісні, який повторюється в кількох куплетах - зміна ролей між героями, де спочатку чоловік воює, а жінка підтримує, а потім вони обидва беруть активну участь у боротьбі. Це відображає універсальність героїзму і жертовності, що не знає гендерних меж. Пісня завершується обітницею не здаватися і продовжувати боротьбу за волю України, нагадуючи, що велич народу визначається його силою духу та здатністю вистояти у найскладніші часи. Таким чином, "Перепел замовк у житі" стає гімном непокори, любові до Батьківщини та непереможності духу українського народу.