Пісня "Ми не станем на коліна" виконана Іриною Федишин та Євгеном Хмарою, відображає глибокі емоції, біль і непохитну рішучість українського народу в обличчі війни. Вона розповідає про життя в умовах конфлікту, де звичайні дні та ночі наповнені страхом і втратами. Слова пісні передають відчуття тривоги, що викликано чорним димом від пожеж, стріляниною та втратою домівки. Вона описує, як весна, яка зазвичай є часом радості та відновлення, зустріла їх не з піснями радості, а з піснями війни, де чоловіки стріляли, а жінки подавали їм набої.
Пісня також говорить про втрату мирного життя, коли калина, символ України, облітає, а звичні звуки природи замінюються звуками війни. Це історія про те, як люди, які ще вчора жили звичайним життям, сьогодні стали чужинцями на своїй землі, але, незважаючи на це, не здаються.
Найбільш важливим посланням пісні є непохитна віра в перемогу і готовність боротися за свободу до останнього. "Ми не вийдем з того бою, Ми не станем на коліна" - ці слова підкреслюють рішучість українців не здаватися перед обличчям агресії, боротися за свою землю і свободу, щоб зберегти Україну для майбутніх поколінь. Це пісня про силу духу, патріотизм і нескореність народу, який об'єднався перед обличчям спільної загрози.