Пісня "Ти сказав би розлюби" виконавиці Злати Огнєвіч занурює слухача в глибину непереборного болю втрати і безмежної вірності коханню, що не згасло. Вона розкриває драму людини, яка не може прийти до тями після втрати близької особи. Героїня пісні звертається до небес, сподіваючись на чудо, що зможе знову об'єднати її з улюбленою людиною. Ця нездоланна надія стає її щоденним тягарем, але водночас і опорою.
Лірика пісні наповнена глибокими емоціями та внутрішніми переживаннями героїні, яка намагається знайти способи жити далі без коханого. Вона пише листи, звертається до Бога із проханням про допомогу, але ночами відчуває лише тривогу і безсоння. Життя без коханої людини здається їй неможливим, незважаючи на спроби знайти в собі сили жити далі, згадуючи про щасливі моменти, які вони провели разом.
У рефрені пісні закладена ключова думка про вічну любов і відданість, що не вмирає навіть після розставання. Героїня зізнається, що ніколи не зможе перестати любити, незалежно від обставин. Ця незламна вірність та відмова від забуття стають головним меседжем пісні, наголошуючи на глибині людських почуттів та їх здатності протистояти часу та втратам. Пісня є гімном непереможної любові, яка триває вічно, незважаючи на фізичну відсутність об'єкта кохання.