Пісня "Думки я словами відганяю" у виконанні Сергія Заболотного - це глибокий вираз почуттів, сповнений любові та болю одночасно. У перших рядках пісні виражена безмежна любов ліричного героя, що супроводжується словами про те, як об'єкт його пристрасті манить і одночасно завдає болю серцю. Ця амбівалентність почуттів підкреслюється повторенням "Люблю тебе!" незважаючи на всю біль, яку ліричний герой відчуває.
У наступних рядках розвивається тема боротьби з внутрішнім болем через спроби відганяти думки словами. Вказується на момент, коли почуття доходять до крайності, до "краю", підкреслюючи емоційну напруженість стосунків. Це розкривається через метафору меж серця, що грають, символізуючи коливання між надією і розпачем.
Подальші слова пісні занурюють слухача у всепроникну присутність об'єкта любові у житті ліричного героя - вона в кожному слові, в кожній пісні, що є вираженням його почуттів. Заклик "Скажи тільки, що пам'ятаєш" підкреслює потребу в підтвердженні взаємності, визнання, що об'єкт його любові також усвідомлює глибину його почуттів.
Таким чином, пісня є виразом глибокої, хоч і болючої, любові, де надія і відчай, радість і біль переплетені в одному почутті. Ліричний герой несе свою любов через всі випробування, сподіваючись, що зрештою ця біль мине, а його почуття будуть почуті та взаємні. Це спів з серця, що шукає зцілення через вираження своєї любові та боротьбу за щастя.