Пісня "Пишу листи, звертаюся до Бога" у виконанні Злати Огнєвіч відображає глибокі почуття суму, втрати та надії. Лірична героїня переживає втрату коханої людини, яка залишила її саму в цьому світі, але водночас вона не може прийняти цю втрату і продовжує шукати зв'язок з ним через молитви та листи до Бога. Вона висловлює своє бажання бути знову разом, навіть просячи вищі сили з'єднати їхні шляхи.
В тексті пісні простежується тема нездоланної туги та спроб героїні знайти спосіб продовжити жити з спогадами про минуле. Вона згадує повсякденні моменти, такі як спроби жити звичайним життям, відвідування матері, а також моменти, коли вона намагається бути прикладом для друзів. Але всі ці спроби переживати втрату затьмарюються неможливістю забути кохану людину.
Ліричні висловлювання про біль, який вона відчуває, кричучи до вітру в полі, та її відмова прийняти раду забути коханого, підкреслюють глибину її почуттів і відданість спогадам про минуле. Це пісня про любов, яка не знає меж, про біль втрати та про вічну надію на возз'єднання. Ліричні образи та мотиви, використані у пісні, дозволяють слухачам глибше зануритись в переживання героїні, роблячи її біль та надії відчутними на особистому рівні.