Пісня "Я стану снайпером і влучу в серце для того, щоб подвиги їх не забули" виконана Артемом Лоіком з участю Абіє, є глибоко емоційним відображенням війни, її впливу на людські долі та непереможність духу захисників. У тексті пісні йдеться про оборону села під Ізюмом, де снайперська група, складена з чотирьох бійців, відважно зіштовхується з ворогом. Вони, будучи в меншості, зіткнулися з переважаючою силою противника, але не втратили волю до боротьби.
Серед важких бойових дій, пісня описує моменти відчайдушного опору та жертовності, коли кожен з бійців, попри оточення ворогом і критичні ситуації, продовжував боротьбу. Зокрема, згадується момент, коли одному з снайперів залишається лише два набої, і його зупиняє лише ворожий танк. Пісня також висвітлює горе і втрату, які війна приносить із собою, але разом з тим – нескореність і героїзм захисників.
Автор через пісню висловлює свою повагу і вдячність до тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність своєї країни. Останні рядки пісні підкреслюють важливість пам'яті про подвиги воїнів, закликають не забувати про жертовність і мужність, які вони проявили, борючись за мир і свободу. Ця пісня є гімном не лише вшанування героїв, але й нагадуванням про те, що кожен має цінувати і пам'ятати жертви, зроблені заради майбутнього.