Пісня "А ми з крилами за спини" виконана Артемом Лоіком у співпраці з Абіє, є глибоким і емоційним висловлюванням про боротьбу, волю та нескореність духу українського народу. Вона передає досвід людей, які зіштовхнулись з реаліями війни, втрати, але водночас не втрачають надії та продовжують боротьбу за свою країну і свободу.
У тексті пісні йдеться про внутрішній світ та переживання людини в умовах війни, про відданість своїй країні і готовність боротися за її незалежність до кінця. Ліричний герой зображує свій емоційний стан через метафори та символіку – в руках не кава, а думки про втрачених, у серці пустеля, а не почуття, віра безмежна в тільки Україну і її незалежність.
Згадується і глибше історичне коріння, вказуючи на зв'язок сьогодення з минулим – ми діти Шухевича і внуки Сагайдачного, що підкреслює неперервність боротьби за свободу на українській землі. Автори пісні наголошують на незламності духу українців, які, незважаючи на всі труднощі, продовжують стояти за свої ідеали та цінності, використовуючи як символ крила за спинами, що має підкреслити небесну та духовну підтримку в їхній боротьбі.
Пісня виступає не тільки як вираз опору і боротьби, але й як заклик до єднання, віри в перемогу і відданості своїм ідеалам, роблячи її могутнім гімном нескореності та гордості за свою країну та її історію.