Пісня "Б'ємось не питай чого ми діти Шухевича" у виконанні Артема Лоїка та Абіє глибоко занурюється у реалії війни, відчуття і досвід, які переживають українці в боротьбі за свою незалежність і свободу. У тексті пісні відчутний біль втрати, розриву між звичайним життям і жорстокістю війни, а також непохитна віра в перемогу. Ліричні герої пісні зображені як люди, що не шукають миру за будь-яку ціну, а готові боротися за своє майбутнє, незважаючи на всі труднощі.
Текст пісні наповнений контрастами, які підкреслюють різницю між повсякденним життям і реаліями воєнного часу. Від "руки з кавою" до "прокидання в танку", від "мерзнення в котловані" до "сівби в небо" - всі ці образи відображають глибоку внутрішню боротьбу, втрату, але і непереможний дух опору. Пісня також акцентує на значенні спільної боротьби і братерства, яке стає міцною стіною проти ворога.
Ліричні герої об'єднані спільним минулим і героїчними фігурами української історії, такими як Шухевич та Сагайдачний, що надихає їх на боротьбу за свободу і незалежність. Таке поєднання історичної спадщини і сучасного опору підкреслює безперервність боротьби за волю України.
"Б'ємось не питай чого" - це не лише заклик до боротьби, а й глибока рефлексія про ціну свободи та незалежності, про те, як війна впливає на життя кожного, хто залучений до неї. Пісня виражає біль, гнів, але й надію на перемогу, що робить її сильним гімном опору.