Артем ЛоікБожескільки Нам Іще Молитв

Ця пісня Артема Лоіка відображає глибокий діалог між людиною та Богом у контексті випробувань, боротьби та пошуку сенсу. Вона наче крик душі, що шукає відповіді на болючі запитання про страждання, втрати та випробування, які люди зазнають у житті. Виконавець звертається до Бога з проханням про підтримку та розуміння, водночас висловлюючи невимовний біль і страждання через метафору жорстоких випробувань, які людство проходить - від океану болю до замінованих доріг життя.

Пісня також відображає духовну міць і віру у краще майбутнє, незважаючи на всі негаразди. Зображення тремтіння за дітей, які прокидаються не від дзвону трембіт, а від сирен, підсилює відчуття тривоги та захисту найбільш невинних. Це крик про допомогу та прохання до Бога спуститися, почути та дати знаки підтримки та надії.

Особливо важливим є момент, коли Бог відповідає, розкриваючи ідею, що всі випробування мають на меті виховання витривалості, сили та відданості. Через метафору скульптора, який точить камінь, відкривається ідея про те, що всі труднощі та біль є частиною процесу становлення сильної, вільної особистості, готової боротися за свій дім, свою країну, свої ідеали.

В кінці пісня повертається до мотиву благання та крику до Бога, що символізує нескінченний цикл пошуку, боротьби та сподівань. Це не просто звернення за допомогою, але й вияв надії, що попри весь біль та розпач, є місце для віри, сили духу та непохитної рішучості продовжувати йти вперед. Пісня стає гімном витривалості та незламності духу, нагадуванням про те, що після найтемнішої ночі завжди настає світанок.