Пісня Артема Лоїка "Він у грудях моїх б'ється — дякую за біток" глибоко і багатогранно торкається теми боротьби, страждань, а також пошуку віри і сили у випробуваннях, що їх накладає на людей життя. У тексті йдеться про метафоричне звернення до Бога з питаннями про випробування, які людям доводиться переживати, про болісний досвід і втрати, про те, як важко іноді знайти в собі сили продовжувати рухатися вперед.
У пісні простежується глибока емоційна залученість виконавця, що виражається через повторення звернень до Бога з проханнями про увагу, втішення і допомогу. Символіка крові, що тече замість поту, та дитячого страху перед сиренами замість традиційних дитячих страхів, підкреслює гостроту випробувань, через які проходить автор пісні або його персонажі.
Значна частина тексту присвячена метафорі батьківської любові Бога, яка, хоч і випробовує, але має на меті виховання сили, мужності, гідності. Метафори скульптора, що точить камінь, або вогню, що випалює, відображають ідею, що через страждання та випробування формується характер, виявляється внутрішня сила.
В цілому, пісня набуває форму духовної мандрівки, де через біль, страждання та випробування відшукується сенс, сила волі та віра. Використання музики як засобу вираження подяки Богу за "біток" - це метафора вдячності за життя, можливість висловити свої почуття, біль та надію через творчість. Пісня спонукає слухача задуматися над власними випробуваннями та знайти в собі силу для подолання життєвих труднощів.