Пісня "З Богом" Артема Лоіка є глибоким і емоційним зверненням до Бога, у якому автор висловлює біль і страждання людини, що переживає важкі часи. Він порушує тему випробувань, які люди мають пройти, наголошуючи на болючих аспектах існування, таких як фізичні та духовні страждання, втрати, і випробування війною та життєвими обставинами.
У перших рядках вірша викладено серію запитань до Бога про те, скільки ще людям доведеться переносити біль, терпіти випробування і молитися за порятунок. Ці запитання відображають глибокий душевний біль і відчай, а також пошук підтримки і розуміння у вищих сил.
В середині пісні автор розкриває ідею, що всі ці випробування є частиною божественного плану, спрямованого на виховання і духовне зростання людини. Використання образів каменю, який скульптор тесає для створення шедевра, символізує ідею, що кожне випробування та труднощі в житті людини мають певний глибший сенс і призначені для її духовного вдосконалення.
На завершення, пісня перетворюється на молитву і заклик до Бога про почуття, співчуття та божественне втручання. Автор виражає надію на те, що, попри всі випробування і страждання, є можливість для зцілення, відновлення та віри в краще майбутнє, підкреслюючи важливість духовної підтримки і віри у важкі часи. Це не лише особисте звернення, а й колективний вимір боротьби і надії, який об'єднує людей у їхньому прагненні до миру, свободи та духовного зростання.