Пісня "Кажуть це до розлуки" виконавиці Олі Цибульської занурює слухача у глибину особистісних переживань, роздумів про кохання, відносини і моменти, які втрачені чи можливо ніколи не повторяться. Лірична героїня пісні розповідає про свої страхи не темноти, а самої себе, своїх спогадів і емоцій, що пов'язані з коханою людиною. Вона боїться втратити цінні моменти, які вони разом пережили, особливо ті, що відбувалися під літнім небом, де вони не боялися нічого, окрім втрати можливості кохати.
Сутність пісні охоплює ідею про те, як важливо цінувати моменти, що маємо зараз, і як легко можна втратити все, коли розвіється дим, що символізує кінець чи зникнення чогось важливого. Лірична героїня відмовляється цілуватися в губи, вважаючи це предвісником розлуки, і просить лише про трохи часу і тепла, наголошуючи на важливості фізичного та емоційного зв'язку.
Також в тексті є згадка про страх перед вогнем і мовчанням, де мовчання є символом болю і втрати. Пісня нагадує про значення обіцянок і слов, що вимовлені у моменти любові, і як боляче, коли ці обіцянки порушуються. Крізь лірику простежується глибока ностальгія і потреба в збереженні зв'язку, навіть коли все навколо змінюється або завершується.
Завершується пісня повторенням мотиву про необхідність часу і бажання залишатися важливою для коханої людини, навіть коли фізична близькість обмежується. Це вказує на незламну надію і віру в те, що кохання може пережити розлуку, зміни чи навіть саму весну, яку Бог вигадав для того, щоб люди скучали одне за одним. Пісня є виразом глибоких емоцій, спогадів і роздумів про сутність любові, втрати і вічного прагнення до зв'язку.