Ця пісня Олі Цибульської розкриває глибокі почуття та емоції, які виникають у стосунках між двома людьми. Виконавиця ділиться своїми думками та побоюваннями щодо кохання, страху перед самотністю та втратою. Вона не боїться темноти чи вогню, але боїться втратити зв'язок з коханою людиною, боїться мовчання, яке може виникнути між ними.
У пісні є мотиви ностальгії за минулими часами, коли вони були разом, не боялися кохати та були щасливими. Це нагадування про те, як важливо цінувати моменти, проведені разом, і як легко можна втратити все через непорозуміння та невисловлені почуття.
Особлива увага приділяється важливості фізичної близькості, як засобу підтримувати зв'язок. Виконавиця говорить про те, що вона не цілується в губи, бо вважає, що це може призвести до розставання, але просить просто тримати її за руку, щоб відчувати зв'язок. Це вказує на прагнення до більш глибокого, емоційного зв'язку, а не лише фізичного.
Закінчується пісня на дуже символічній ноті - про те, що вона, можливо, не засне, щоб її коханий скучав за нею, як нагадування про те, що навіть у розлуці можна знайти спосіб підтримувати зв'язок. Це вказує на те, що кохання та зв'язок між людьми є складними і багатогранними, але водночас неймовірно цінними та важливими для душевного спокою.