Пісня "Де ми з тобою були під літнім небом одні" Олі Цибульської - це лірична композиція, яка порушує теми любові, втрати та пам'яті. Виконавиця звертається до минулих відносин, занурюючись у спогади про спільно проведені моменти під літнім небом, коли вони з коханою людиною не боялися виразити свої почуття та кохати одне одного. Ці спогади сповнені ностальгії та болю втрати, адже такі моменти вже неповторні і залишились лише в пам'яті.
У пісні згадується страх перед темнотою та мовчанням, які символізують невизначеність та внутрішню пустоту після розлуки. Однак глибше, цей страх виражає боязнь втратити зв'язок із минулим і тими яскравими моментами, які були колись. Лірична героїня намагається зберегти ці моменти, не цілуючись в губи, що, за її віруваннями, може призвести до остаточної розлуки, а також просить просто триматися за руки, щоб зберегти хоч якийсь фізичний та емоційний зв'язок.
Ключовим мотивом пісні є ідея, що навіть коли "розвіється дим", і все здається втраченим, спогади про спільно прожиті моменти продовжують жити в серцях. Ці спогади, незважаючи на всю біль втрати, є тим неоціненним скарбом, який дозволяє пережити втрату і зберігає історію любові живою. Пісня передає думку про те, що кохання і спогади про нього невмирущі, навіть якщо фізична близькість вже неможлива. Це вираження надії на те, що кохання залишається вічним, попри все. Це дослідження глибин людських емоцій, пам'яті та невимовного зв'язку між двома серцями, яке витримує випробування часом.